Автор: Шакіра Скотт (Scotty Unfamous)
У дитинстві я обожнювала діснеївські мультики — настільки, що мріяла стати принцесою, коли виросту (банально, але факт). Принцеси жили в замках, носили пишні бальні сукні в блискітках і завжди знаходили своє справжнє кохання для спільного «довго й щасливо». На жаль, сценарій життя пише не Волт Дісней, і в реальності доводиться перейматися не балами, а щоб тебе не «загостили».
Хоча я вірю, що певна версія моєї другої половинки існує, але досвід підказує, що нереально знайти в одній людині абсолютно все, що тобі потрібно. І якщо продовжувати шукати «того самого», можна втратити шанс зустріти чудову, хоч і неідеальну людину. Люди не шаблонні персонажі казок, вони набагато складніші. Їх не можна підлаштувати під свої очікування, вони реальні та неідеальні. І це зовсім не погано.
Дозвольте мені ще раз наголосити: не шукати «єдиного» — не означає миритися з тим, що є. Я щиро вірю в те, що можна отримати все, що хочеш, якщо вміти йти на компроміси в дрібницях. А ще я вірю, що на помилках учаться. Я помилялася та страждала, але щоразу виносила з цього щось КОРИСНЕ для себе. Мені не завжди вдавалося одразу усвідомити цю користь, але, залікувавши душевні рани, я зрештою йшла далі з новим цінним досвідом.
«Єдиний», який був моїм першим коханням
Моїм першим серйозним претендентом на роль «єдиного» та, за сумісництвом, першим коханням був хлопець із коледжу. Нам було добре разом, ми були закохані, він був ніжним і турботливим, ми багато сміялися… А потім він захотів змінити мій стиль одягу, тому що він був «надто відвертим». Я почала вдягатися «пристойніше». До кінця наших стосунків ми перестали займатися сексом. Він сказав, що я йому все ще подобаюся, але більше не приваблюю як жінка, тому що я «не намагаюся» гарно виглядати. Після цього я з ним розійшлася.
Плюс. Я дізналася, як це — бути в більш-менш нормальних стосунках, коли двоє кохають одне одного.
Урок. Не потрібно мінятися, щоб задовольнити чиєсь его. І попри думку, що справжнє кохання не можна вимірювати сексом, усе ж таки він є важливою частиною тривалих стосунків.
«Єдиний», який навчив мене слухати «тривожні дзвіночки»
Коли мені було 20 років, у мене почалися нові стосунки. Мені знадобилося чимало часу, щоб забути колишнього, і я хотіла дати новому хлопцю все, чого не дала попередньому. Новий хлопець, зі свого боку, міг похизуватися лише привабливою зовнішністю та членом. Хоча ні, було ще дещо — його схильність до агресії. Ці стосунки тривали місяць. Він став тим «єдиним», хто дав мені зрозуміти дві речі: перша — не всі заслуговують на вашу відданість, друга — варто звертати увагу на «тривожні дзвіночки». Плюсів тут не було, але урок, безперечно, я отримала.
«Єдиний», який навчив мене любити себе
А потім був «єдиний», який показав мені, що не потрібно боротися за те, що й так визначене долею. Це був хлопець-товариш із дещо розмитим уявленням про дружбу. Ми чудово ладнали та знали одне про одного буквально все. Зв'язок між нами був практично відчутний, тому багато хто вважав, що ми пара. Він не хотів зустрічатися зі мною, але водночас не хотів, щоб я зустрічалася з іншими. І робив усе можливе, аби завадити цьому. Тоді я наївно вважала, що це мило, хоча насправді це була спроба маніпулювати мною. Наші стосунки переросли в токсичну секс-дружбу, у результаті якої я залишилася з розбитим серцем, а він — у ліжку з однією з моїх подруг, з якою він сам нас нишком і розсварив. Я виявилася в програші, і це було до біса неприємно. Уся ця ситуація похитнула мою самооцінку й підштовхнула на шлях сексуальних пригод (веселі були часи!). Проте, озираючись назад, я рада, що все сталося саме так. Ці стосунки стали початком поворотного періоду в моєму житті. Я всюди заблокувала того хлопця, привела свої думки до ладу та навчилася любити себе. Відтоді якщо хтось не міг одразу оцінити, наскільки я класна, я відмовлялася навіть пальцем поворухнути, аби натякнути про це.
«Єдиний», який подарував мені неймовірні оргазми
Наступний «єдиний» подарував мій перший вагінальний оргазм. Я займаюся сексом із 18 років, і за цей час мені не раз доводилось імітувати, але в якийсь момент я перестала це робити (бо якого біса я маю підбадьорювати коханця, який тягне на «трієчку»?). ТАК, ЛЮБИЙ, ТИ ПРОСТО БОГ… НУДНОГО СЕКСУ! Мені було близько 25 років, коли я почала спати зі своїм гарячим сусідом. Він мав яскраво-блакитні очі й тягучий південно-лондонський акцент, що проникав у саме серце. Протягом наступних трьох років ми періодично опинялися в одному ліжку, і за цей час я звикла до нього й навчилася розслаблятися під час сексу. Виявляється, саме цього мені не вистачало, щоб досягати оргазму з партнером. Однієї ночі (ми на той час уже «спілкувалися» близько 2 років) мене накрило хвилею тепла під час сексу з ним. Я вся стиснулася, вигнулася в спазмі й видала не дуже милозвучний звук, вчепившись у нього щосили й так щільно стиснувши повіки, що мало не полопалися капіляри в очах. «Що за чортівня? Такого НІКОЛИ раніше не траплялося!» — вигукнула я, а потім переможно посміхнулася йому й дала п’ять.
«Єдиний», який показав мені, що кохання — це вибір
Після періоду сексуальних експериментів у мене почався 3-річний період утримання. Я вирішила повністю виключити чоловіків зі свого життя, доки не зустріну того, хто відповідатиме оновленому переліку моїх вимог. Я складала списки й медитувала — і «начаклувала» собі афірмаціями та позитивним мисленням нового партнера. Він був «найєдинішим» з усіх, кого я зустрічала, і ми не лише протрималися славнозвісні півроку, а й перетнули 5-річний рубіж у стосунках. Відмінність цього разу була в тому, що, складаючи перелік вимог до партнера, я відійшла від опису свого «єдиного», зробивши акцент не на тому, чого я хочу, а на тому, що мені потрібно тепер, коли я стала краще себе розуміти. Я скористалася всіма уроками, які отримала з минулих стосунків. Я відпустила свої очікування й просто прийняла його таким, який він є, і це допомогло мені по-справжньому оцінити, який він класний.
Мені було байдуже, якщо він був не в захваті від мого вбрання, а він, своєю чергою, не змушував мене переодягтися. З ним я стала більше терплячою, і це виявилося не складно, тому що він був терплячий у відповідь. Він навчив мене, що важливо обговорювати всі моменти один з одним, і якщо ми в чомусь не погодилися або посварилися, це не кінець світу та не привід утікати. Він навчив мене, що кохання — це вибір. Якщо ви по-справжньому хочете бути разом, ви обоє повинні вибрати один одного та не зраджувати цьому вибору. Це не завжди легко, адже люди — складні істоти, а іноді й дратівливі. Однак якщо хтось для вас справді важливий, продовжуйте обирати його. І, чорт забирай, секс! Присягаюся, у мене ще ніколи не було стільки оргазмів. Просто сама собі заздрю!
Тож, що я, власне, хотіла всім цим сказати? Відкиньте мрії про ідеал. Вони обмежують ваш вибір, адже більшість людей ніколи не виправдають ваших очікувань. Усвідомте, що ніхто не може бути абсолютно досконалим, як зрештою й ви. Це просто нереалістично. Кожний ваш партнер принесе вам певну цінність (користь і, звісно, урок) — неважливо, зрозумієте ви її одразу чи згодом. Навіть якщо «довго й щасливо» не станеться, кожен із ваших «єдиних» подарує вам інструменти для вашої самореалізації в парі: один із них навчить відстоювати власну думку, інший — давати коханню другий шанс. З віком наші потреби змінюються, і важливо пильно стежити за ними, тому що перехід від «Сподіваюся, він класний у ліжку» до «Чи зможе він виплатити іпотеку й допомогти виховати наших дітей?» може бути дуже швидким.
Вирушаючи на пошуки чергової другої половинки, спробуйте менше думати про те, чого ви хочете, і більше — про те, що вам потрібно. У результаті ви необов'язково отримаєте ідеал, але потрібна вам людина і не зобов'язана ним бути. Зрештою, реальні стосунки прекрасні своєю неідеальністю.
